Учитель – це не професія. Це стан душі. Це спосіб життя. А вчитель літератури – це той, хто дає «крила», дарує зустріч із прекрасним, світить добром, допомагає дитині зрозуміти себе, Всесвіт і стати щасливою людиною…
Хто ж є головним у «лабораторії успіху уроку літератури»? Як використовувати новинки «методичної кухні», і які з них здатні зацікавити сучасних учнів? Де черпати сили для мандрівки довжиною у професійне життя? І, найголовніше, як донести сучасній дитині гуманні ідеї всепрощення і милосердя, стати отим «вчителем любові» кожній, щоб, не дай Боже, не зійшла з правого шляху, втлумачити учням, що соромно здаватися на півдороги, слід боротися за своє життя, за краще майбутнє, свободу, волю… А ще, як, наслідуючи маленьку героїню, уникати психологічних стресів, депресій, радіти життю і приносити радість іншим та мати велику втіху від того, що твій янгол-охоронець може відпочити чи допомогти тим, хто цього потребує більше, бо ти робиш все правильно…
Про це та багато іншого роздумували вчителі зарубіжної літератури нашого району у власних педагогічних есе «Майстерність учителя літератури. У чому вона полягає?», панорама-виставка яких нещодавно відбулася у Яворівському методичному кабінеті.
Ділитися найсокровеннішим непросто. А коли це ще треба написати, і ще хтось буде це читати, оцінювати… Проте, як показує панорама-виставка педагогічних есе, багатьом педагогам є що сказати, був би відповідний майданчик… Організатори акції керувалися саме цим принципом – надати можливість учителю зарубіжної літератури висловити свою позицію щодо, здавалося б, давно всім зрозумілих речей: вагомість читання для розвитку особистості, вплив художнього твору і його вмілого тлумачення на формування духовних орієнтирів дітей покоління Z, і, що цікавило більше в контексті теми есе, роль професійного зростання педагога, його активної праці над собою, участі у методичній роботі в тій метаморфозі, що в «чарівний спосіб» перетворює просто вчителя на вчителя-віртуоза, учителя-майстра дитячих душ…
Роботи вчителів-авторів есе Ганни Гірки, Тетяни Наумко, Оксани Кодан, Марії Круглій, Наталії Яремчук, Світлани Савчак, Галини Гавловської, Тамари Брушнівської, Любові Галан, Ольги Рис, Лесі Шавали, Марії Мончак, Ярослави Ходи справді варті прочитання усіма, хто небайдужий до педагогічної праці. Запевняю, не пошкодуєте! Це надихає, дає привід для роздумів, осмислення себе у професії…
Яскраві, неординарні, творчі, наділені педагогічним талантом, справді учителі-майстри, які щоденно успішно проводять свої «уроки життя», представили власну педагогічну філософію, основний посил якої: без любові до дітей, до Книги і до Слова, помножених на порядність, толерантність, чесність неможливо запалити в дитячих серцях іскорку пізнання, творчості, прагнення до успіху…та й, зрештою, творити майбутнє.
Сказати по правді, насолоду від читання справжніх інтелект-текстів у «модернізованому», «віртуалізованому» освітянському просторі отримуєш не завжди, тому слова вдячності і за це, а ще за Вашу віддану працю, фаховість, активну вчительську та життєву позицію. Укотре переконалася, що викладання зарубіжної літератури в нашому районі в гідних, високопрофесійних руках.
Ось таке в мене вийшло «есе» (чи то методична ремарка) про педагогічні есе, які писали мої колеги – учителі зарубіжної літератури Яворівщини. З численними трьома крапками… А все тому, що питання «у чому полягає майстерність учителя літератури», насправді, має безліч відповідей, і в кожного вона своя…
Я ж бажаю всім педагогам не зупинятися на досягнутому, постійно перебувати у творчому пошуку: найвдалішого уроку, найкращої розробки, найпереконливішого твердження, найуспішніших учнів, найвищих категорій і ще багато-багато най…
Будьте значимими постатями для своїх учнів, розумійте їхні потреби, прагнення, даруйте їм те світло душі, яким, безумовно, наділені – і тоді… Ви улюблений учитель, і предмет, який викладаєте, теж улюблений, і Ваша робота приносить задоволення! Бо з Вами трапилось щось надзвичайне – Ви учитель літератури, справжній феномен сучасного суспільства!
Оксана Майхер, методист методичного кабінету
