Бути вчителем зарубіжної літератури — це щодня відкривати учням нові світи, запалювати серця та ділитися емоціями. Але де ж шукати ресурс, коли власна «батарейка» починає розряджатися? Сучасний ритм життя вимагає від педагога неймовірної стійкості, тому вміння вчасно зупинитися, прислухатися до себе та відновити внутрішню гармонію — це не просто навичка, а справжня вчительська суперсила. 18 травня вчителі зарубіжної літератури занурилися в затишну атмосферу «Психологічного кафе», де Іванна Кунанець, психолог КУ ЯМР «ЦПРПП», провела теплу та терапевтичну майстерку «Вчительська суперсила: як відновити баланс і знайти внутрішню гармонію». Це був час для перезавантаження та щирих розмов.
Ми розпочали з рефлексії настрою «Яка ти кава сьогодні?». Хтось відчував себе міцним еспресо, хтось — ніжним лате, капучино чи американо. Ми визнали: бути різними — це красиво й природно.
Цікава притча про порожню чашку зворушила присутніх і спонукала до глибоких роздумів: навіть найкраща кава втрачає смак, якщо її постійно розбавляти. Головний інсайт хвилини: «Ти — не кавоварка. Ти — людина. І твоя чашка має бути повною». Дихальна вправа «Кавовий ковток усвідомленості» повернула нас у момент «тут і зараз». Бо навіть один ковток кави, зроблений без поспіху, може стати справжнім актом турботи про себе. Серед шуму й щоденних турбот ми знайшли хвилинку, аби згадати важливу істину: піклування про себе — це не розкіш, а паливо нашого професійного серця. Під час інтерактиву «Кристал балансу турботи про себе» кожен зазирнув у різні грані свого життя й відчув, які саме «інгредієнти» (відпочинок, хобі, тиша чи спілкування) варто додати у свій щоденний рецепт щастя.
Освітянська зустріч «З ароматом кави» наповнила усіх душевним теплом, спокоєм, та усвідомленням того, як важливо заповнювати «свої чашки», доторкнутися до себе, до свого ресурсу, до інших людей поруч.
Висловлюю щиру вдячність Іванні Кунанець за високопрофесійне та креативне проведення заходу та всім педагогам за активність та щирість.
Лідія Щудлюк, консультант КУ ЯМР «ЦПРПП»
